Європейські автомобільні ЗМІ явно спантеличені питанням “китайського автомобільного нашестя”, вже давно знайомого їхнім східним сусідам. Женевський автосалон став слушною нагодою для обговорення вступу нового члена в закритий автомобільний ринок Європи. Річ у тому, що вперше китайський виробник став частиною європейської експозиції, афішуючи свої наміри згодом розпочати продаж в новому для себе регіоні.
У зв'язку з цією шокуючою для багатьох подією 243 фахівцям автопрому поставили животрепетне запитання: “Чи вважаєте ви, що китайські автовиробники можуть представляти небезпеку для учасників європейського ринку протягом найближчих п'яти років?” Всього 5% респондентів відповіли, що небезпеки вони в цьому не бачать, оскільки “китайці” не зможуть в такий короткий період представити продукцію, яка могла б задовольнити високі запити покупця у співвідношенні ціна-якість.
47% автопредставників сказали, що небезпека існує, проте конкурувати ці марки можуть тільки на ринках, що розвиваються, і лише в низькому ціновому сегменті. І, нарешті, майже половина фахівців, тобто 48% опитаних, призналися, що, на їх думку, “китайці” представляють дійсно серйозну небезпеку для інших виробників, оскільки вони спираються на внутрішній ринок, що дуже динамічно розвивається, і дешеву робочу силу.
На відміну від російського ринку, де майже всі автопродавці заперечують конкурентоспроможність азіатських марок, в Старому Світі їх прийняли серйозно, розсудивши, що “китайці” повторять шлях своїх корейських колег і наздогнати за якістю, технологічністю та безпекою провідних автовиробників для них справа два-три роки. Масла у вогонь підливає і китайський уряд, що обіцяв “пустити” до Європи тільки 4-5 вітчизняних автоконструкторів. Це, звичайно, сприяло посиленню конкуренції серед 100 претендентів, що активно взялися за самовдосконалення. А коли китайці за щось беруться, то роблять це скрупульозно і до кінця. Кінець в даному випадку - це ситуація, коли китайська автопродукція порівняється за якістю з корейською, а то і з японською. Тоді ж європейські компанії, які вже зараз починають здавати позиції на своїх ринках азіатам, можуть постраждати ще більше.
Тим часом один з безумовних лідерів в Китаї, виробник Brilliance, що пробрався до Європи, вже точно настроєний войовничо. Недавно компанія провела переговори з концерном General Motors з приводу покупки одного з його заводів. Американці планують закрити свій завод в Португалії, на якому збирається Opel Combo, а Brilliance, у свою чергу, доглянув це місце для складального виробництва своїх Zhonghua.
“Блискуча” компанія збирається з'явитися у всій красі до 2010 року, коли щорічно розпродаватися буде 75 тис. авто. Модельний ряд складатиметься з п'яти автомобілів: маленького Bs2, паркетника, купе Bc3, Bs4 класу “С” і дорожчого Bs6. Остання модель розроблялася в співпраці з Italdesign Giugaro і пройшла експертизу інженерів дослідницького центру Porsche, в Європі вона коштуватиме від 19 000 до 23 000 євро і конкуруватиме з Kia Magentis, Hyundai Elantra і Mitsubishi Galant. Тим часом двигуни у моделі будуть якраз від Mitsubishi - на 2 л і 2,4 л (122 к.с. і 133 к.с. відповідно). До кінця року обіцяють і дизель. Цього року в Німеччині, Польщі і Бенілюксі планують продати до 15 тисяч таких автомобілів. До кінця цього року Brilliance погрожує прийти до Іспанії, Франції і Італії, а в 2008 році - розповсюдитися по всій Європі.
Після того, як європейці майже одноголосно призналися в своєму страху перед “китайським нашестям”, аналітики почали придумувати способи боротьби з новими загарбниками ринку. По аналогії з формами боротьби з іноземною інтервенцією на інших ринках було запропоновано призначити квоти на ввезення китайських авто, як це робиться з текстилем. Правда, цю ідею вже звинувачують в тому, що це свого роду протекціонізм, хоч і під прапором європейського економічного патріотизму.
http://www.avtosvit.com
